Інтернет захищає пошук Інтернет-галузь готує поправки до закону про «Право на забуття»

2 Views

Представники інтернет-галузі до 17 червня узгодять поправки до законопроекту про «Право на забуття». Інтернет-спільнота вимагає врахувати фінансові втрати пошуковиків, розширити можливість врегулювання спорів з громадянами та впорядкувати процес судочинства. При цьому більшість гравців галузі як і раніше вважає, що законопроект не відповідає російським і європейським нормам законодавства.

Представники інтернет-галузі не виступають проти прийняття законопроекту про «Право на забуття» в інтернеті, однак не схвалюють його нинішню редакцію. Про це «Газете.Ru» розповіли два джерела в інтернет-сфері.

Нагадаємо, минулого тижня комітет Держдуми з інформаційної політики рекомендував прийняти законопроект у першому читанні. Його автори, депутати Вадим Дєньгін (ЛДПР), Олексій Казаков («Справедлива Росія»), Ольга Казакова («Єдина Росія») та Леонід Калашников (КПРФ), мають намір заборонити поширення в інтернеті посилань на недостовірну та неактуальну інформацію про громадян. За відмову прибрати посилання пошукова система через суд може бути оштрафована на суму до 3 млн. руб.

Законопроект вже викликав різку критику інтернет-галузі. Так, представники «Яндекса» вважають, що документ містить явні протиріччя чинному законодавству та необґрунтовано обмежує права громадян на пошук інформації та доступ до неї.

«Крім того, механізм дії законопроекту не реалізовується технічно, оскільки він не враховує принципи роботи пошукових систем і особливості поширення інформації в інтернеті», — йдеться в заяві інтернет-компанії.

В результаті, як пізніше розповів «Газете.Ru» глава комітету з інформаційної політики Леонід Левін, представники інтернет-галузі повинні внести свої поправки до законопроекту до початку його розгляду у другому читанні.

За словами джерела в інтернет-галузі, на сьогодні поправки все ще узгоджуються інтернет-компаніями та неурядовими організаціями.

При цьому основні суперечки як і раніше викликає необхідність видалення достовірної інформації, за давністю років втратила свою актуальність.

«Пошуковики виступають проти видалення з видачі таких фактів про громадян, як, приміром, уже знята судимість. Крім того, інтернет-компанії хочуть від громадян надання конкретних URL на необхідну до видалення інформацію», — відзначило джерело «Газете.Ru».

Інше джерело розповіло, що поправки будуть представлені до розгляду до 17 червня.

При цьому він підкреслив, що інтернет-галузь виступає не проти самої ініціативи, а проти надмірно жорсткій редакції законопроекту.

Тим не менше представники галузі вважають, що запропоновані норми обмежують доступ громадян до інформації.

Інтернет-спільнота також хоче звернути увагу на серйозні фінансові втрати, які в результаті прийняття законопроекту понесуть пошуковики. Зокрема, інтернет-компаніям для виконання закону доведеться наймати додатковий персонал і встановлювати нове.

Нарешті, галузь вимагає розширити можливості досудового врегулювання спорів з громадянами та впорядкувати процес судочинства за відповідними позовами.

«На сьогодні в документі прописана можливість подання позовної заяви за місцем проживання позивача. Це означає, що інтернет-компаніям доведеться найняти цілий штат регіональних юристів, а про багатьох позовах вони просто не будуть знати», — пояснює джерело.

Замість цього компанії пропонують зобов’язати користувачів подавати позови на адресу відповідача або на який-небудь єдиний юридичну адресу в Москві.

Галузь також запропонувала створити державний орган або організацію для розгляду досудових заявок на видалення інформації з видачі.

«Законопроект в своєму нинішньому вигляді серйозно вдарить по пошуковому бізнесу та онлайн-ЗМІ. Адже деякі необхідні видалення посилання буде вести на інтернет-медіа, що серйозно вдарить по їх трафіку», — розповів «Газете.Ru» директор із зовнішніх комунікацій Rambler & Co Матвій Алексєєв.

За його словами, питання також викликає необхідність видалення інформації без підтвердження її достовірності.

«Необхідно визначити чіткі критерії поняття «недостовірна інформація» або замінити це визначення більш зрозумілим синонімом. Наприклад, у правилах Євросоюзу чітко вказано, що це має бути застаріла і не має сили інформація. Але кожен конкретний випадок треба розглядати індивідуально», — вважає Алексєєв.

Він також нагадав, що в Росії достовірність інформації можуть визначати тільки органи виконавчої влади та суди.

Зазначимо, що представники «Яндекса» і Google минулого тижня вказали на невідповідність російського законопроекту європейській практиці застосування права на забуття.

В ЄС Google зобов’язали видалити інформацію лише про одного з клієнтів, а також уважно підходити до кожного випадку видалення посилання з результатів пошуку. При цьому компанія повинна оцінювати можливість обмеження суспільного інтересу в доступі до інформації. Російський законопроект таких обмежень не містить.