Фейсбук-депресія, підвищена сугестивність і небувала легкість в пошуках роботи — ми вникли в наукові дослідження, поговорили з експертами і розібралися в тому, як соціальні мережі, насправді впливають на ваше життя і відносини.
Фейсбук-депресія
Вперше взаємозв’язок між депресивними станами і часом, проведеним в інтернеті, виявив у 1998 році американський психолог Роберт Краут. Він назвав це парадоксом інтернету: технологія, яка повинна була дати людям безпрецедентну свободу спілкування призвела до ізоляції її користувачів. Згідно з даними ірландських дослідників, фейсбук-депресії (не плутати з депресією) схильні близько 25% користувачів соціальних мереж. Основна причина її виникнення — це негативний досвід спілкування, наприклад, буллінг або фейсбук-заздрість.
Кібер-буллінг — агресивні або принизливі коментарі в соціальних мережах — особливо поширений у підліткових групах, але йому також часто піддаються люди з певною позицією по гострих соціальних і політичних питань.
Фейсбук-депресію може спровокувати відчуття непотрібності та ізоляції, яке виникає, коли пости набирають невелику кількість лайків. Лайки — це просте вираження соціального схвалення: не отримуючи їх, багато починають переживати про те, чи подобаються вони своїм друзям.
Низька самооцінка
Користувачі соціальних мереж не завжди чесні один з одним: вони рідко розповідають про своє справжнє життя, частіше створюючи деякий ідеальний цифровий зліпок самих себе. Стрічка новин в фейсбуці для багатьох виглядає як нескінченний свято на чужих вулицях: щасливі фотографії весіль та відпусток, чудові діти і нескінченні новини про особистих і кар’єрних досягнень. Порівнюючи своє життя з історіями «друзів», одні користувачі починають заздрити іншим. Згідно одному з британських досліджень, 62% користувачів соціальних мереж негативно оцінюють своє життя і досягнення на тлі постів «друзів». Німецькі вчені, опитавши 600 студентів, з’ясували, що фрустрація і негативні емоції багатьох з них викликані саме заздрістю до друзів у фейсбуці. Постійне порівняння себе з іншими розхитує і занижує самооцінку і змушує користувачів відчувати себе «невдахами» на тлі чужих ідеальних селфи та історій успіху.
Олена Станковская
кандидат психологічних наук, психолог-консультант, доцент департаменту психології НДУ ВШЕ
«Коли щось розхитує нашу самоповагу, це викликає хворобливі, а часом болісні почуття. Важливо приділити їм увагу і намагатися їх зрозуміти. Потрібно проаналізувати свою заздрість: чого саме мені не вистачає? Чого конкретно я заздрю? Увазі, що є в іншого? Яскравою життя, енергійності, успіху? Що ця заздрість говорить про те, що для мене важливо, що є цінним для мене? Коли ми звертаємося до себе з співчуттям і у внутрішньому діалозі «намацуємо» власні цінності, це приносить деяке полегшення: «Ось що зі мною!» А далі корисно подумати, що ми можемо зробити, щоб цих цінностей стало трохи більше в нашому реальному житті. Яким може стати перший крок у бажаному напрямку?
Ще один корисний питання: як впливає на мене перегляд цих акаунтів в соціальних мережах? Мобілізує на розвиток або, навпаки, вганяє в пасивний смуток? Якщо останнє — сміливо обмежуйте перегляд і «повертайтеся до себе.
Подумайте про те, що ви цінуєте в собі. Важливо побути на території, де з вами все в порядку, перш ніж порівнювати себе з іншими. Інакше ми уподібнюємося персонажам з свого дитинства, які, не розібравшись у ситуації, заявляли: «А ось Маша з сусіднього під’їзду краще». Будь-яке порівняння з іншими, критика або заздрість — це лише орієнтири, які дозволяють нам прийти до більш повного життя».
Прокрастинація
За однією з теорій, прокрастинація — це порушення емоційно-вольової сфери, при якому люди відкладають справи, до тих пір поки не виконати їх стає суб’єктивно неможливо. Нею в тій чи іншій мірі страждають всі, однак дослідження показують, що активні користувачі соціальних мереж схильні їй набагато частіше. Найчастіше з віком люди вчаться долати цю проблему, починаючи приділяти більше уваги плануванню часу і чітко усвідомлюючи, навіщо їм потрібно виконати роботу прямо зараз. Підліткам і студентам доводиться особливо важко. У науковій літературі з’явився навіть спеціальний термін — «академічна прокрастинація» — явище, при якому студенти починають готуватися до сесій в самий останній момент. Соціальні мережі відіграють у цьому процесі важливу роль: вони змушують користувача перебувати в ситуації «соціальної багатозначності», при якій людина постійно переключається з спілкування на читання постів, веб-серфінг і перегляд відео. Люди, які не вміють контролювати себе (а згідно з дослідженнями, таких у соціальних мережах чимало), не можуть змусити себе зупинитися і зайнятися важливими справами. З-за цього у деяких користувачів фейсбуку виникає хронічне недосипання, яке знижує розумові здібності. Американські дослідники з’ясували, що прокрастинаторы частіше залишаються без роботи, отримують низькі зарплати і в цілому менше задоволені життям.
Формування залежності
Залежно від соціальних мереж особливо схильні підлітки. Офіційно її немає ні в одній з класифікацій захворювань, однак західні і російські психотерапевти визнають наявність такої проблеми. Адикція — це нав’язлива потреба людини здійснювати яку-небудь діяльність. Вона може бути пов’язана з будь-якою дією або предметом, починаючи від поїдання солодощів та азартних ігор і закінчуючи вживанням наркотичних речовин і алкоголю. Основним симптомом адикції є негативний вплив об’єкта бажання на загальну якість життя. Часто залежні люди випадають з життя, у них звужуються сфера інтересів і коло спілкування.
Виникнення адикції по відношенню до соціальних мереж пов’язано з тим, що для активних користувачів — це один з основних способів задоволення потреби у спілкуванні та належності до суспільства. Згідно з вченням американського гуманістичного психолога Абрахама Маслоу, це вона є однією з базових. Це підтверджують і нейропсихологические дослідження, які починають досліджувати процеси в мозку користувачів соціальних мереж.
Андрій Кислов
співзасновник нейромаркетинговой лабораторії Brain Company
«Існує дослідження про те, як соціальні мережі впливають на мозок. Підлітків попросили дивитися на різні фотографії в инстаграме, при цьому за активністю різних ділянок мозку стежили за допомогою методу ФМРТ. Коли підлітки бачили свої фото з великим кількість лайків, у них активувалися зони, пов’язані з соціальним пізнанням. Крім цього, спостерігалася активація зони мозку, пов’язаної з системою винагороди. Вона може активуватися при переживанні позитивних емоцій і при їх очікуванні і грає ключову роль при формуванні звичок і залежностей. Тому можна припустити, що підкріплення у вигляді великої кількості лайків у соціальних мережах може відігравати важливу роль у формуванні адикції від них.
Люди, залежні від соціальних мереж, проводять у них надмірну кількість часу на шкоду роботі, навчання і реального спілкування з близькими людьми. Відгук на їх онлайн-публікації стає для них головним джерелом позитивних емоцій. Відсутність доступу до соціальних мереж для таких людей супроводжується фізичним і емоційним дискомфортом, а іноді і психосоматичними симптомами, наприклад тремором».
Підвищена сугестивність
Дослідження показують, що користувачі фейсбуку особливо схильні до впливу своїх передплатників і часто стають конформістами. Кількість лайків під постом в соціальній мережі наочно показує, наскільки він подобається вашому оточенню. Більшість користувачів намагаються публікувати контент, який потенційно подобається іншим його передплатникам. Подібна поведінка породжує такий феномен, як «спіраль мовчання»: користувачі соціальних мереж не схильні висловлювати судження, не схвалювані суспільством. Цьому сприяє і те, як соціальні мережі видають оновлення: користувачі отримують інформацію у відповідності зі своїми інтересами і поглядами. Відсутність альтернативних переконань у стрічці робить інформаційну картину уніполярної, що посилює соціальний тиск на людей. Наприклад, експеримент, проведений у день виборів в США в 2010 році, показало, що користувачі, які отримали повідомлення про кількість тих, хто проголосував друзів, частіше самі йшли на вибори в порівнянні з тими, хто отримав просте нагадування про голосування.
Велика задоволеність життям
Люди, які використовують соціальні мережі переважно для спілкування, частіше бувають задоволені собою і життям в цілому. Спілкування в соцмережах дозволяє швидше освоюватися в нових колективах, підтримувати стосунки зі старими знайомими та родичами. Як показують дослідження 2010 року, обмін фотографіями і спілкування в соціальних мережах зміцнюють взаємини в сім’ях. Наявність «друзів» збільшує ваш соціальний капітал, тобто коло знайомств. Зростання соціального капіталу призводить до усвідомлення власної потрібності і важливості.
Для багатьох підлітків спілкування в соціальних мережах — це важливий стимул для саморозвитку. Занурюючись в цікаву для них тему, вони намагаються домогтися визнання своєї експертності. Американські дослідники називають такий феномен «гік-навчання». Ряд наукових робіт показує, що активне використання соціальних мереж для спілкування підвищує середній бал студентів, особливо на старших курсах.
Легкі пошуки роботи
Соціальні мережі можуть бути корисні і для кар’єри. Віртуальні знайомства можуть полегшити пошук роботи, особливо для людей, які мають певний статус і експертизу в своїй професійній області. Відомо, що ейчари російських і західних компаній часто перевіряють профілі кандидатів на вакансію, тому цікава і коректна сторінка в фейсбуці може стати великим плюсом до вашого резюме.
Менеджер з підбору персоналу великого консалтингового агентства на умовах анонімності пояснив кореспонденту «Афіші Daily»: «Рекрутери дивляться на коректність ведення профілів в соціальних мережах — під цим ми розуміємо відсутність відвертих фотографій в купальниках на аватарках, нецензурних, образливих і некоректних постів. Також на основі профілів ми перевіряємо достовірність наданої інформації і робимо висновки про соціальний культурі, інтересах, товариськості та різнобічності. Також в соціальних мережах ми перевіряємо, чи є у кандидата власний бізнес, адже він може перешкодити йому добре справлятися з основними обов’язками».
Також соціальні мережі допомагають полюбити роботу. Вивчаючи молодих американців, вчені з’ясували, що співробітники компаній, які багато спілкуються зі своїми колегами в соціальних мережах, більш задоволені своєю роботою. Неформальні відносини відіграють важливу роль в робочому колективі, а дружня і продуктивна атмосфера часто сприяє більш ефективному вирішенню робочих завдань, тому спілкування у фейсбуці рекомендують для збільшення продуктивності компанії.